Guest
Розказала казку мені вода Про ранкову повінь шепотіла вона Про Діву Озера співала роса Про її вроду весна розповіла Як буйний вітер стріхи зривав Красуню тую по світу шукав І минав у віках його шлях Тільки не минала вона в його думках… В її полоні тече вода за обрій! У її лоні тече вода за обрій! В її долонях вся земля, трава і небо! Ти у неї в полоні, та шукати її не треба Шукати її не треба… В вовками в степах, з птахами в небесах Зі співом стріл у далеких боях Він губив її сліди, але одного дня У тихої ріки хтів напоїти коня І побачив знайоме обличчя в ріці Зі сльозою на очах міцно стис у руці Спогад про Діву Озера… Спогад про Діву Озера Під верболозами у заграві дня розплітаю вітром твої коси я… Під верболозами у заграві дня розплітаю вітром твої коси я… В її полоні тече вода за обрій! У її лоні тече вода за обрій! В її долонях вся земля, трава і небо! Ти у неї в полоні, і звати її Повінь Звати її Повінь…
