Guest
Найчастішою причиною хвороби є гріх образи Сестра Ліджі Паяпіллі, яка має дар зцілення, розповідає про прямий зв'язок хвороби з гріхом, і найчастішою причиною хвороби є гріх образи, гріх непрощення, бо коли людина зберігає в собі образу, постійно про неї думає, в її душі починається гниття, яке переходить на тіло у вигляді хвороби. Ми маємо душу і тіло. Тіло саме існувати - не може! Ми помилково приділяємо тілу більше часу! Але коли душа йде з тіла - це труп. Гріхи заважають нам повноцінно жити! Найперше, що потрібно - сповідатися. Сповідь потрібна для очищення, а Літургія і Святе Причастя – для поживи душі. Коли ми очистимо свою душу, то й тіло стане здоровим. Щоб відпустити гріх образи сестра Ліджі Паяпіллі радить молитися по 40 разів молитву “Отче наш”, протягом 40 днів, тоді і хвороба чи певна проблема зникне. Чому саме 40 разів, вона пояснює, що це число, часто згадується у Святому Письмі, і символізує період випробування, після якого настає щось нове. Мойсей прожив 40 років у Єгипті та 40 років у пустелі, перш ніж Бог вибрав його, щоб вивести свій народ із рабства. Мойсей також перебував на горі Синай 40 днів і ночей, отримавши Божі Заповіді. Ісус Христос постив 40 днів і 40 ночей у пустелі, де Його спокушував диявол, через те Церква встановила Великий піст, саме 40 днів. Вознесіння Ісуса Христа також було на 40-й день після Воскресіння. Число 40 символізує період випробування, після якого настає щось нове. Про деталі молитви «Отче наш», розповідає Каталіна Рівас, теперішня стигматичка з Болівії, яка отримала благодать бачити Божественну Літургію з невидимого для людських очей боку, вона говорить: «В часі Літургії, коли ми мали молитися «Отче наш», Господь промовив до мене: «Зачекай, Я хочу, щоб ти молилася з найбільшою глибиною, на яку ти тільки здатна. У цю хвилину пригадай собі людину чи людей, які завдали тобі найбільше шкоди у житті, і огорнувши їх у своєму серці скажи їм щиро: «В ім’я Ісуса я прощаю вам і бажаю вам миру. В ім’я Ісуса я прошу у вас прощення і бажаю собі миру.» Якщо та людина гідна цього миру, тоді вона отримає його і почуватиметься краще. Якщо ж вона не зможе відкритися цьому мирові, тоді мир повернеться назад до твого серця. Однак, Я не хочу, щоб ти отримувала чи давала мир, коли ти сама не можеш пробачити і відчути той мир у своєму серці. Будь уважною, — продовжував Господь, — бо ти повторюєш в молитві слова: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Якщо ти можеш простити, але не можеш забути, то так накладаєш умови на Боже прощення. Тоді ти кажеш: «Прости мені так, як я прощаю, але не більше». Скільки серед нас, християн, є таких, які моляться молитву «Отче наш» чи інші молитви, але Бог не відповідає на них, все тому що ми не виконуємо тих слів, які промовляємо: «Нехай буде воля Твоя»… Чи ми справді надіємося цілковито на волю Божу? Чи в першу чергу на знайомства, що нам хтось з наших впливових близьких допоможе? Чи прощаємо ми своїм ворогам, чи виношуємо в своєму серці образу і далі продовжуємо молитися: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Прощення, не означає, що коли людина мені зробила шкоду, я відчую до неї симпатію, а означає, що я ставлю крапку на цій ситуації, я не бажаю реваншу, а благословляю цю особу і очищаю своє серце від злості і ненависті. Гріх не дає нам зрушити з місця! Щоб наше життя почало змінюватися і приносити плоди Богу, необхідна сповідь для очищення, а Літургія і Святе Причастя – для поживи душі. Також дуже важливим є довіра Богу. Запам’ятайте, найбільшою пожертвою для Бога є пожертва волі, тобто довіра всього свого життя Богу, так, як ми молимось у молитві «Отче наш», нехай буде Твоя воля, Боже... Не надіймося лише на власні сили і людей, віддаймо Богу всі наші турботи, болі, хвороби, страждання, країну, воїнів, які нас захищають і Він попіклується про нас. Ісусе, довіряю Тобі своє життя, життя моєї сім’ї; довіряю Тобі Україну, наш народ, воїнів, які нас захищають; довіряю Тобі майбутнє нашого народу. Боже Мій, всю свою надію на Тебе покладаю. Ісусе, довіряю Тобі. Амінь!
