Guest
П’ятирічний Дмитрик хоче, щоб його життя почалося з нового листка – з мамою, татом та рідним братиком. Його ж рідні батьки не можуть малечі цього дати, тому хлопчик чекає на диво. Вже майже два роки, як Дмитрик – в дитячому закладі. Директора називає дідусем. Батька не кличе, бо той помер, а слово “мама” не має кому сказати – жінку позбавили батьківських прав та й навідувалася вона вкрай рідко, ще й нетверезою. Та за цей час хлопчик адаптувався. Навчився рахувати. Знає малюк кольори та віршики.
