Іноді у моєму житті трапляється і таке : переповнений позитивними емоціями, милуюся Карпатами... Яка ж краса! І тут - досить несподівано для мене - у кишені спортивної куртки дзеленчить телефон : “Київ на дроті!“ Ну, думаю, все : фініш відпочинку, знову “труба кличе“... У слухавці чую приємний жіночий голос : “Пане Сергіє, від імені моєї сестри, заслуженого художника України,в.о. ректора Інституту ім. Михайла Бойчука Оксани Вікторівни Полтавець-Гуйди,запрошую Вас на відкриття її персональної виставки “З Україною у серці!“ Спрацьовує журналістський рефлекс, вироблений протягом довгих літ роботи на телебаченні : “Місце, дата, початок події?“ Жіночий голос бадьоро рапортує. І у цей момент мій радісний настрій миттєво погіршується : не встигну! Вловивши зміну інтонації у голосі, співрозмовниця (а зі мною спілкувалася заслужена артистка естрадного мистецтва України Наталка Полтавець, сестра Оксани Полтавець - Гуйди) із сумом зітхає : “Що поробиш
Hide player controls
Hide resume playing