Сумний Святий Вечір В сорок шостім році, По всій Україні, Плач на кожнім кроці. Села руйнували, По тюрмах саджали, Так Московії катюги Україну мордували. В кайдани кували, Щоб ми їх носили, Люд невинний тисячами Заганяли у могили. Сіли до вечері мати з діточками, Замість мали вечеряти Вмились дрібними сльозами. Заплакану матір Діточки питають Мамо, мамо де наш тато З нами чом не вечеряють. Тато наш далеко В холоднім Сибіру, Споминає Святий Вечір, Українську нашу віру. Споминає волю, Переносить м
Hide player controls
Hide resume playing