Як страшно жити в світі коли іде війна! Сполохані всі діти,в хаті живе журба... Вірити не хочу, чи то в кошмарі сон... На юзі України кривавий бастіон Зруйновані домівки,знівечені серця. І ворог підступний штурмує без кінця! Господи наш Боже,хто таке зробив? Два дружні народи до війни довів! Виплакані сльози матері страждають... Синів,і дочок до війська, з дому проводжають ... Плачуть вони гірко ,молитви читають... Свої кровинки з дому від’їжджають... Найцінніше в мирі це твоє дитя. Виростила мати ,пестила,лускала. Скільки моя ясочка ти ночей не спала? Лікувала,вчила ,смачно готувала, В дитячий садочок в школу проводжала. Потім додому з ласощами ждала. Весело у хаті,діти підросли... Виросли і доньки,виросли сини. Дорослими стали в мами соколи! Вийдуть доньки заміж,внуків принесуть. І великим родом в щасті заживуть! Та страшенна хмара, в дім прийшла біда ... На мирну країну напала орда
Hide player controls
Hide resume playing