Ви знате про що шкодують люди Виноград Анна / вірш Інелли Огнвої

Ви знаєте, про що шкодують люди, Життя яких вже близиться кінця І дихання ледь гріє хворі груди? Чи просять вони слави у Творця? Чи серце їх наповнене жагою Збагаченням і пошуку грошей? Чи, може, заклопотані собою, Фігурою, чи думкою людей? А чим вони заповнюють хвилини, Що тануть, мов льодина, на очах? Невже, на хвилювання і рутину, На ненависть, на чвари, чи на страх? Про що вони ведуть свої розмови? Про гроші, про політику, зірок? Коли останнє, може, кожне слово, Коли лишився лиш маленький крок. Та ні, вони не думають про статки, Їх більше не цікавить світ речей, Їм вдосталь і маленької кімнатки, Лиш тільки б чути рідних в ній людей. Їм смачно і від каші, що без солі, Як тільки її зварить хтось близький. Всміхатимуться навіть попри болі І вестимуть незримо власний бій. Їм вдосталь світла лагідного слова І теплої долоні на чолі. А смерть стоїть в кутку така раптова І гріється в предсмертному теплі.