Дмитро Луценко. Я тебе, як мрію, зачарую (1945). Чита Ярослав Годований

Дмитрий Емельянович ЛУЦЕНКО (укр. Дмитро Омельянович ЛУЦЕНКО, 15 октября 1921 – 16 января 1989) – украинский поэт. Заслуженный деятель искусств Украины, лауреат Государственной премии УССР имени Тараса Шевченко, Член Союза писателей Украинской ССР. Стихотворение «Я тебе, як мрію, зачарую…» было написано Луценко в 1945 году, после войны, и посвящено будущей жене Тамаре. * * * Я тебе, як мрію, зачарую, Край воріт простою до світання. І на згадку серцю подарую Не журбину — первоцвіт кохання. Як над лугом випливуть тумани І розбудять солов’ї діброву, Я прийду до тебе без омани, Кликатиму знову на розмову. Кликатиму знову вечорами, А побачу — посвітлію в щасті. Д – д Хай шумлять, стривожені вітрами, Про любов нам яблуньки квітчасті. Розділю я порівну з тобою Радощі, і болі, й сподівання. Будь моєю долею ясною, Будь моїм незрадженим коханням. Языком поэзии и песни Мовою поезії та пісні Луценко Годованый Годований Дмитро Луценко Дмирий Луценко Украинская поэзия Українська поезія Советская поэзия Радянська поезія Интимная лирика Інтимна лірика Поэзия о любви Поезія про кохання Ярослав Годованый Ярослав Годований Поэзия 1940 годов Поезія 1940 років В помощь учителю Школьная программа В помощь школьнику Уроки литературы