Guest
Темная ніч, тільки гради свистять вдалині, Без зупинок і без вихідних лупить арта скажена. В цей пізній час ти, кохана, в фейсбуці сидиш, Видивляєшся вістки з АТО, молиш Бога за мене. Курва-війна розлучила з тобою мене, Але вона неодмінно колись скінчиться, Знаю тоді знову ми як колись заживем, Віра в це надихає мене із загарбником биться. Нечисть повзе, вже осілася міцно в Криму, Метастази пустила в Донецьк, біль у душах стражденних. Так як колись мій дідуньо фашистів смалив, Так і я за поребрик зжену окупантів мерзенних. Холод і сніг, бруд окопів у нігті проріс, І лиш у сні все ошатно і променисто. Хоч би на мить доторкнутись до тебе з дітьми, Обійняти стареньких батьків, прогулятися містом. Вже багатьом не вернутись з цієї війни, Тіло в землі, але пам'ять про них нетлінна. Низько вклонись всім, хто зліг від лихої Орди, Всім хто душу і тіло поклав за ТВОЮ Україну.
