Guest
Сьогодні у циклі «Вчителі та учні» почнемо розповідь з подій далекої історії. Відомо, що в Середні віки до художників (вони входили в гільдію Святого Луки) ставилися як до ремісників, медиків та аптекарів. Але навчатися у майстра було престижно ще у Середньовіччі, а в добу Відродження це стало обов’язковим. Художнє життя доби Відродження вирувало, і статус митців став високим. Королі і папи навіть товаришували з майстрами, як, наприклад, римський імператор КарлV з Тіцианом. Центром саме художнього життя ХV-ХVІ століть були боттеги. Боттега – це майстерня художника, зазвичай, крупного фахівця, який набирав для себе учнів, і всі вони працювали «під нього», у нього навчались, і тоді майстер мав змогу брати великі замовлення на виготовлення великих фрескових або алтарних картин. Як правило, у майстерню, де творив і працював художник і його учні, приводили дитину або підлітка з мистецькими здібностями. Починали саме з рисунка. У царині творчої обстави, протягом 12 і більше років, учень виховувався і ставав
