Я не вступаю в безнадежный бой (Еквилибриум)

Кілька слів про пісню. Автору і виконавцю велика вдячність. Пісня була знайдена випадково, але потім крутилася в голові в ті моменти, коли втримуватися на плаву допомагав лише звір, що живе в кожному, як би ми це не приховували. Той, для якого виживання - понад усе. Обставини, дякувати Богу, змінилися, а ідея візуалізувати пісню - ні. Чому “Еквілібріум“? До пісні самі по собі ні сюжет, ні ідея фільму не мають стосунку. Але... Колись його перегляд дав кілька серйозних цеглин, з яких будувався мій світогляд. Хто бачив, той погодиться, що ідея в ньому дуже сильна. Без емоцій, почуттів, любові, саможертовності - людина не може лишатися людиною. Стає кіборгом, живим втіленням чистого розуму (Іммануїлу Канту щойно гикнулося). І... мабуть, щоб вийти з цього стану, треба теж трохи опуститися до стану звіра. Тільки вже в хорошому сенсі слова... Накрутив, ге? Ну, думаю, ніхто цього аж сюди читати не буде, тому всьо норм) -----------------------------------------------------------