Два роки стамбульської змови. Що там погодили і чому це досі не історія, а наша дійсність..

29-30 березня 2022 року в Стамбулі були заплановані дуже ризиковані для України події. Ота змова групи формально ніким не уповноважених переговорників: Арахамії, Подоляка, Рєзнікова, Умєрова, О.Чалого та ще кількох осіб із нашим ворогом. Те, на що тоді готові були піти (й, очевидно, на що мали неформальні повноваження від Зе) – це була реальна згода на капітуляцію без жодних гарантій і навіть зустрічних дій з боку агресора. У відповідь на формалізовану чи неформальну згоду виконати майже всі пункти ультиматуму путіна, агресор навіть припинення вогню не обіцяв. Але, як це часто буває, щось тоді пішло не так. І це «не так» обом партньорам» влаштував тоді не Борис Джонсон і не Джо Байден. На той час прозвучали лише попередження від Держдепу. Увесь той милий міжсобойчик зірвали наші ЗСУ. Саме під переговори Залужний влаштував реальну загрозу оточення й котлів для ряду рашистських з’єднань, чого йому й досі пробачити на Банковій не можуть. А в Стамбулі змовникам довелося обмежитися “короткою програмою“. Та стамбульська змова не передбачала ні миру, ні навіть його жалюгідної подоби. Тоді задумувалася завуальована капітуляція. Тільки завдяки ЗСУ ми не зазнали вбивчих наслідків виконання фактично всіх шести пунктів ультиматуму путіна: «Крим рускій», «динири-линири - незалежні», «відмова від НАТО», «демілітаризація», «денацифікація (насправді, деукраїнізація) України», «друга державна» й інші принципи рускава міра… І я зовсім не перебільшую. Не дарма всі наші союзники виступили із застереженнями, а на московщині заявили, що ці переговори завершили «первый этап денацификации Украины». Це те, що відбувалося 2 роки тому. Чи варто зараз тратити мій і ваш час, щоб розгрібати ту зрадницьку історію? Так, бо вона не стала тільки історією. Після «стамбульського запору» переговори (вже таємні) не припиняються. Зе видає указ №211/2022 про уповноваження на переговори з рф про гарантії безпеки – готуються реально підписувати згоду на більшість пунктів ультиматуму. Далі до осені безперервні саботаж і диверсії укрвлади проти союзників і НАТО. В 2023-му пішло продовження під прикриттям засідань «радників і зрадників», щоб вилитися нині в уже чисто китайську «Формулу миру товариша Сі» з його «корейським варіантом». Це той самий процес. І багато його позицій не зазнали кардинальних змін. Тому цей сюжет не про історію, а про триваючі нині події… А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.