Guest
музика: Михайло Вербицький слова: Павло Чубинський виконання: Вокальний ансамбль Kalophonia історична довідка: Як свідчать сучасники, восени 1862 року на одній із вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан, а в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки Jeszcze Polska nie zginęła, яка згодом стала польським гімном[3]. «Мазурка Домбровського» на той час була популярною серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, слов'яни», що б
