Guest
Історія цієї пісні дуже сумна, нажаль... Але ми повинні пам'ятати. Пам'ятати якою ціною виборюємо свободу. Ця пісня не лише про жахливі події у Бучі, вона про Ірпінь, Маріуполь, Херсон та інші міста, про всі жахливі події. Вона про всіх людей, життя яких забрав лютий ворог. Автор віршів, які мені надіслали, людина, якій вдалось втекти під обстрілами. Тікав Михайло з Бучі на 13 день, але рідня його весь час провела в окупації, на щастя всі вижили, але проживають дуже важкий емоційний стан. Він втікав під обстрілами години зо 4 до Ірпеня через болота, потім через весь Ірпінь.... Потім він добирався до Києва. Спочатку везли машиною закритою під обстрілами до блокпосту, потім вантажівкою, так дістався Києва, де отримав необхідну допомогу. Цитую слова Михайла цей текст я написав вже коли був в Києві, але ідея народжувалась саме в Бучі. Дуже багатьом мого віку не вдалося вижити там, та і не тільки хлопцям. Кожна вбита людина не має бути забута. Це не текст, а римовані нерви, крики, біль...
