Guest
Маки червоні музика В.Семенова автор слів невідомий. Вертає з спогаду в юначі роки, Додому стежечка веде сама. Аж до хатини, аж до дівчини, Де там її давно, давно нема. Аж до хатини, аж до дівчини, Де там її давно, давно нема. А маки, маки, червоні маки Цвітуть у полі аж до села. Зривав я маки і тихо плакав, Вона ж моєю колись була. Зривав я маки і тихо плакав, Вона ж моєю колись була. Згадав її дівоче клітчате плаття, Дівчину сонце-ніч і ніч з-під брів. Горів у грудях моїх вогонь багаття А в тім багатті біль, мій біль горів. Горів у грудях моїх вогонь багаття А в тім багатті біль, мій біль горів Та птах далекий той забрав, забрав назавжди Мою дівчину у тінь, у тінь крила. Вона не верне знов до серця мого, Ні до хатини не, не до села. Вона не верне знов до серця мого, Ні до хатини не, не до села. А маки, маки, червоні маки Цвітуть у полі аж до села. Зривав я маки і тихо плакав, Вона ж моєю колись була. Зривав я маки і тихо плакав, Вона ж моєю колись була… -- Маки червоны музыка В.Семенова автор слов неизвестен. Лечу назад в юности годы, И в дом родимый ведет тропа. Пусть прочь уйдут, умрут невзгоды, Пусть та девчонка будет жива! Пусть за спиной, умрут невзгоды, Пусть та девчонка будет жива! А маки, маки, червоны маки, Цветут на поле аж до села. Срывая вас, я тихо плакал, Любовь на сердце еще жива. Срывая вас, я тихо плакал, Любовь на сердце еще жива!... Я вижу вновь ты в платье а клетку, Дечонка-солнце, девчонка-ночь. Я так любил, тебя соседку, Что жар любви терпеть не в мочь Я так любил, тебя соседку, Что жар любви терпеть не в мочь! Но рок судьбы забрал навеки, Тебя, родная, под сень крыла. Ты не вернешься, забвенья реки, Сотрут тот дом, Где ты жила. Сотрут дом, где ты жила.. А маки, маки, червоны маки, Цветут на поле аж до села. Срывая вас, я тихо плакал, Любовь на сердце еще жива. Срывая вас, я тихо плакал, Любовь на сердце еще жива!...
