«Українські волонтери – це фактично ще один рід наших військ, ще одна наша сила. Наша гвардія небайдужих. Наша армія активних українців. Ця сила не має власного однострою чи офіційного гасла, але є два слова, які, на мою думку, коротко та влучно змальовують явище великого волонтерського руху. Перше слово – те, яке найчастіше вживають волонтери. Всі дев’ять років війни. Як люди, які завжди на зв’язку. Які прочитають повідомлення чи візьмуть слухавку в будь-який час. О другій ночі чи о п’ятій ранку. І, дізнавшись, що комусь потрібна допомога, дізнавшись про ті чи інші потреби, дадуть просту відповідь: «Плюс». Коротке слово, за яким слідує велика й важка робота. Все, що ви робите задля того, аби цей «плюс» втілився в реальне життя. За цим одним словом можуть стояти десятки повідомлень, сотні дзвінків, тисячі кілометрів дороги, години й навіть дні без сну та відпочинку. І тоді неодмінно з’являється друге слово. Воно так само просте, але водночас безцінне. Це «дякую». «Дякую», яке кажуть вам м
Hide player controls
Hide resume playing