Guest
Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд! Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд! (Чуєш?) Яку довжину має лінія фронту, ота, що на лівій руці? Ми років так вісім тому святкували кінець А що ж тепер маєм в кінці? (Що?) На кожнім прилавку є воля, надія і віра Товари оті, що без цін Все інше змішалося з часом, який зупинився Благаю щоденно: не стій! Колись ми казали: “Азов“ — це не екологічно, сіро і брудно Тепер на собі символ мужності й сили з “Азову“ по світу носитимуть люди І присмак солоного моря на своїх устах Пригадує тут навіть птах І всі виступи крайні, але не останні Згадають усі, кого об'єднав “ДАХ“ Зустрінемось скоро на фесті На кожному з них особисто У стін Драмтеатру є хрест і В людей Маріуполя — місто І хай не буває чудес тут Зневіриться хтось ненавмисно Та промінь яскравий з небес каже “Це українське місто“ Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь (Маріуполь!) Ти чуєш, я поряд! Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь (Маріуполь!) Ти чуєш, я поряд! (Поряд, поряд) Спитаю в рандомного я рибака “Чому наша доля така?“ А він посміхнеться і скаже мені: “Та й таке“ Простягне тараньки букет І я попрямую до Вежі так, ніби турист Хоча там бувала не раз (чуєш?) Згадаю дитинства свого халабуду Бо зовсім інакша вона у цей час Далі порт. Там люди з робіт без турбот Чи додому кавун, чи то квіти й торт (чуєш?) Потім постріли в спину й збоку, й в упор (уже) Окупація міста і незламний полк (чуєш?) Потім відстані й відстані, крики й смерть Далі вибухи, пожежі й морок Маріуполь — це Україна! Ми повернемось скоро Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь (Маріуполь!) Ти чуєш, я поряд! Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд!
