Дощем

Дощем до тебе сірим плачу, Бо сором вдатися до сліз, І дощ, і ти, моя невдача, Що буде йти, що буде йти, Що буде йти за мною скрізь. Ти - біль, набутий добровільно, Що став між нами обома, Чарівне приворотне зілля. Ти поруч ще, ти поруч ще, Ти поруч ще, а вже нема. Дощем я за тобою плачу, Дощ врятував мене від сліз, Я цим дощем тебе пробачу, Цей дощ нам йтиме Завжди скрізь. Цей дощ нам йтиме Завжди скрізь. Цей дощ нам йтиме Завжди скрізь.