Guest
Ось я сів у потяг Зайняв місце тихо, ніби котик Тридцять шосте. Далі, за стінкою – черга (П-с-с) Зайняв я за жінкою Потяг рушив, почалася лажа Шансонье Колю, Пашу, Сашу Хтось ввімкнув у радіорубці В нього цілий потяг однодумців Всіх їх, бачу я, пре від тої пісні Міг би, точно б звідси здриснув Міг би, жив би я без слуху Але тут такі правила руху Чіх-Пих, потяг їде Т-с, т-ш, сплять сусіди Я дивлюсь в вікно, там файно Спить моя Юкрайна Опісля шансону болить голова Я рахую – а усього по два Два брудних моря, дві мови Там, де я живу, грає два шансони З двох кольорів прапор, два футбольних клуби Два хреста цілують губи Дві гори Крим та Карпати Двісті двадцять другим потягом їду до хати Пий або кури – на два смаки Це два шляхи на два боки Берег лівий, напроти берег правий Потяг їде – мало по малу Чіх-Пих, потяг їде Т-с, т-ш, сплять сусіди Я дивлюсь в вікно, там файно Спить моя Юкрайна Думу гадаю, п’ю криваву Мері А в туалеті знов закриті двері Від кордону до кордону Єдина державна санітарна зона В тамбур я
