Guest
Залиш мене тут - без права любові І викарбуй тугою спогади ночі, Слова так жадані, вуста та долоні, Де марево снів і завжди твої очі... Залиш у снігах, у мороз самотою. Укутай в мереживо зірваних квітів, Просили пощади мольбою німою, Забуть, не писати вже більше привітів! Залиш мене вранці, і квіти на пам’ять ... Прокинусь - нема вже на кого чекати! Чи вистачить сил, вберегти нашу зав’язь? Тепла та любові, її врятувати?.. Залиш мене тут - весна недалеко... Не згину! Не варто, не згадуй ніколи! То ж все сновидіння в зимовій дрімоті... Збуди навесні - дай розкітнути знову! Залиш так рішуче, як не знала досі. Пусти мою руку з обіймів, і серце облиш... Залиш недолюблену тінь безголосу. Мене і назавжди у серці своєму залиш! Березень 2016 рік
