Guest
Украинская версия: Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай Коли смуток огорне, жовтий дощ стіка І в спекотну каламуть, в заметіль, у сніг Коли інших вже не ждуть, вже й забувши їх. І коли листів нема із далечини... інших вже не ждуть дарма — стомлені вони. Повернуся, тільки жди І не зич добра тим, хто каже далі йди і забудь... пора. Хай повірять мати й син, що нема мене Друзі втішаться отим “було і промине“, Сядуть в коло при вогні і ковтнуть вина. На помин душі Та ні. Ти чекай одна. Ти чеканням повернеш із смертельних лав “Поталанило, еге ж?“ - скаже, хто не ждав. Не дано збагнути їм в літо вогняне Як чеканням ти своїм вберегла мене. Як вцілів я? Вижив як? Знаємо без слів. Просто ти чекала так, як ніхто не вмів. Русская версия: Жди меня, и я вернусь. Только очень жди, Жди, когда наводят грусть Желтые дожди, Жди, когда снега метут, Жди, когда жара, Жди, когда других не ждут, Позабыв вчера. Жди, когда из дальних мест Писем не придет, Жди, когда уж надоест Всем,
