Після довгої паузи вирішила почати з цих слів. Власне, що і особисто переживаю .. У кожного свій власний біль, Якого іншим не відчути... Для всіх незримий вічний бій... Своя невидима отрута... Нам всім по різному болить Ось те “гірке“ своє у грудях... Та хтось тримає і мовчить, А хтось зривається на людях... Нам не збагнути глибину Чужого сорому чи страху... Ось ту незриму таїну, Яка об груди б'ється птахом... Нам не побачить ті думки, Які так легко приховати... Зі слізьми витерти з щоки... Та нам під с
Hide player controls
Hide resume playing