Коли люблячі люди разом, світ здається казкою. Вони утопають в любові, надії та ласкі. Але завжди настає момент коли вони починають надоїдати один одному. Починаються сори, образи…Як наслідок відносини рушаться. Їм здається, що не може так далі продовжуватись і вони розходяться. Але через деякий час він усвідомлює і розуміє, що не може жити без неї. Він страждає, ревнує, душевно гине. І тут приходе час гордості. Він не знає, що робити: все держати в собі чи відкрити свої почуття, а, може, краще промовчати. Серце йому стверджує: «Вперед!», а розум говоре: «Нетреба». І вона старається бути гордою. Але побачивши його, серце її тихо плаче. А час спливає. Вона знаходе йому заміну, просто щоб доказати, що не пропаде на одинці. Вона не кохає цього «другого», але таке життя, і в неї немає вибору. Але з часом він дізнається, що в неї є новий хлопець. Всередині його пожирають ревнощі. З горя він напивається, щоб все забути. Коли приходить в себе шукає дівчину, любу, просто щоб помститися. В неї є свій хлопець, в нього – своя дівчина. На цьому їхні шляхи назавжди змиті. Але уві сні і в реальності вони не перестають думати один про одного. Їм залишається тільки без свідомо вбивати своє кохання. Так для чого доводити все до цього? Для чого, щоб страждати? Для чого потрібна гордість? Вбивайте гордість, але не вбивайте кохання. Вони ж люблять один одного, то чому вони не можуть бути разом, знову гордість? Роби висновки, не роби помилок, ціни і бережи своє кохання. Адже, любити можна не кожного і любов приходить не завжди. .Якщо ти зараз прочитав цю повість, то прямо зараз, і в тебе є друга половинка, просто напиши або подзвони їй. І ще раз нагадай про свою любов або хоча б запитай як вона (друга половинка). Це вас тільки зблизить вас. Бережи свою любов!!!!!
Hide player controls
Hide resume playing