Guest
Ой як би я хотіла квітонькою стати Та усі пелюстки свої світу роздарувати, Щоб уже ніколи і ніхто не міг сказати: “Ти моя, ти моя навіки, ти моя, ти моя навіки Ти моя, ти моя навіки, а я твій цар!“ Ой я заплющу очі, хай несе мене вітер, 3ачиню я серце, щоб ніхто не зміг відкрити, Але ті пелюстки наче співи хай літають, Всіх кому сумненько своїм співом зігрівають. Буду я належать усім, та нікому одному. Буду жити в мріях та не матиму дому. Як вода розіллюсь я по морю. Нічия, нічия я буду, Нічия, нічия я буду, Нічия, краще нічия, нічия, нічия.
