Guest
GJALLARHORN “Кривавої доби багряне збіжжя“ (пам'яті воїнів Східного Фронту) Іще не стихли постріли гармат, Іще куріє дим над бойовищем, А вже зійшло, немов роки назад, Кривавої доби багряне збіжжя І нищаться життя, і лине кров Не впились ще? Тіла по бездоріжжю... Гадаєте, забудемо ми знов Кривавої доби багряне збіжжя? Відкриті рани, стогін на вустах, Роздерті долі... чорне попелище Ми озираємось і бачимо в очах Кривавої доби багряне збіжжя Ген там, на обрії, здійнято прапори Ні, не здадуться, не полишать зброю, Та вже не боронитимуть межі Ті, чия кров зійшла як цвіт весною Коли настане день і вітри рознесуть, Розвіють тугу й смуток лихоліття, Хто буде тим, що візьметься єднать Розірваних на шмаття душ лахміття?..
