Guest
#pianoбой #pianoboy #дмитрошуров Мій канал: ___________________________________ Оркестрова, україномовна версія пісні “Родина“ з альбому “Не прекращай Мечтать“, яка народилась, коли у лютому 2017 року Д.Ш. отримав листа від Катерини Галенко з міста Лисичанськ (Луганська область), у якому був її переклад пісні на українську мову. Пісня набула не тільки нового звучання, але і нового змісту - це погляд на все, що відбувається в Україні очами людини, якої хочуть позбавити її Вітчизни. Музика - Дмитро Шуров Текст - Дмитро Шуров, Катерина Галенко Аранжування оркестру - Дмитро Саратський Запис - студії Комора, Indie Wonderland, студія ДЫШУ (Київ) Зведення - Юрій Смаліус Андрій Павлов, Михайло Білич, Віктор Глибочану, Ігор Завгородній, Анна Мозолевич - скрипка Наталя Оніщук, Наталя Лінник, Костянтин Кулеба - альт Владислав Примаков, Ігор Пацовський - віолончель Марія Киях - флейта Олександр Піддубний - гобой Дмитро Пашинський - кларнет Тобі знайоме почуття спустошення, Коли ідуть бої без оголошення, Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу, А у душі тепло замінюють морозами. І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі, Прийшов до тями, опинившись на платформі... Пульсує в грудях серце посеред самотності, І вже ось-ось почнеться відлік незворотності... І ніби до повітря доступ перекрили, Та через мить ти підірвешся на ворожій міні… І ніби місто охопила революція: Скрізь падає каміння, палають вулиці. А на майданчиках дитячих гуляє вітер, Порожня гойдалка, там де вчора були діти І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати, Луна довічний сум твоєї втрати. І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає. Тобі знайоме прощавання нескінченне Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах… Квиток в один кінець і ти стоїш на станції І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції. У голові прокручуєш з життя світлини, Щоб все запам’ятати до останньої краплини. І вже нема часу триматись за руки, І наче мить проносяться години. А далі потяг їде на шаленій швидкості, Від рідної землі твоєї долає відстані, Туди, де з гір зриває ріки водоспадами, Та крик птахів розлітається по автострадах. Туди, де ми навік пов’язані з тобою, Туди, де час ніколи нам не дасть спокою У цих миттєвостях та їх дрібних частинках, Ми разом до останньої життєвої сторінки. І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає. Follow Pianoбой: Слухати новий альбом Заброшка:
