...коли розлука зводить тебе з розуму, коли чекаєш зустрічі, рахуючи миті, і, знаходячись поруч, забуваєш про все на світі...коли хочеться, щоб всі годинники світу зупинилися для нас двох, коли починаєш вірити в те, що все можливо, що життя - це ніщо в порівнянні з щастям, яке у мене є коли плин часу перетворився в політ, нескінченний політ до зірок, тримаючись за руки... коли все довкола наповнене м’якими відблисками світла Сонця, і наша тінь залишається десь позаду, відриваючись від реальності... не виста
Hide player controls
Hide resume playing