Юлия Рай-мама

Комусь я посміхнусь зранку, А в комусь я помилюсь аж до рани Мама! ти чуєш йому прикро? Він каже йому сумно, А я до нього звикла. Кажуть люди гірше не буде, Та не тане мій біль Ну як же я без нього? Скажи, Чому він не мій? Приспів: І кричали йому весни в слід А для нього було мало слів А для нього був весь світ німий Скажи, чому він не мій? І котилась я, мов камінь, вниз А для нього було мало сліз А для нього був весь світ німий Скажи, чому він не мій? Колись я розірву кляте коло А може я не зумію ніколи, Мама! І буде справді прикро І неможливо сумно Я так до нього звикла... Кажуть люди гірше не буде, Та не тане мій біль Ну як же я без нього? Скажи, Чому він не мій? Приспів (2)