«Це один із перших моїх віршів 2005-го року на тему трагічного буття Гея у гомофобних умовах пострадянських країн. Коли я ходив в одинадцятий клас, то прочитав у газеті, що двоє хлопців-геїв, які кохали один одного, вчинили самогубство із-за гомофобії багатих батьків, котрі вирішили раз і назавжди розлучити люблячі серця… Це горе глибоко вразило мою Душу… І я написав вірша «Балада про Геїв»…» Любомир Богоявленський У 2013 році Любомир Богоявленський модифікував цей вірш і добавив до нього ще декілька куплетів. Вашій увазі пропонується модифікована версія 2013-го року. БАЛАДА ПРО ГЕЇВ Світило сонце і палило, Від горя вітер заревів!.. На кладовищі дві могили Стояли мовчки, без хрестів… Лиш тільки привиди блукали… Не мали спокою в журбі… У церкві їх не поминали, Не відспівали їх попи… Жили два хлопці. Що сказати? Вродливі, гарні, неземні! Один чорнявий – карі очі. Другий білявий – очі голубі. Навчались в школі, танцювали! Гасали з друзями в фу
Hide player controls
Hide resume playing