Guest
«Плаче дівчина» Ні пів слова не було обіцяно, Ні пів слова, тільки обнімав, Ні пів слова, але плаче дівчина, Наче їй пів світу обіцяв. Ні пів слова, але плаче дівчина, Наче їй пів світу обіцяв. Бо вона, побачила, чекаючи, Що в коханні можна крізь роки Обіцяти і не обіцяючи І без клятви клястись на віки. Обіцяти і не обіцяючи І без клятви клястись на віки. От тоді раптово, наче блискавка Думка б’є, вражає наповал: Скільки клятв на світі я не виконав, Бо вважав, що я їх не давав. Скільки клятв на світі я не виконав, Бо вважав, що я їх не давав. І гірчить печаль моя полинова, Кожну мить я думаю над тим: Скільки чесних слів на вітер кинув я, Бо вважав, що їх не говорив. Скільки чесних слів на вітер кинув я, Бо вважав, що їх не говорив. Бо вважав, що не було обіцяно, Бо вважав, що тільки обнімав, Тільки, тільки, але плаче дівчина, Наче їй пів світу обіцяв. Тільки, тільки, але плаче дівчина, Наче їй пів світу обіцяв.
