БЕЗСОННОЇ НОЧІ Думи визбираю, мов зерня, Ніби стернями колоски. Колять сльози. Колючі сльози. Остюками — в очах. Ніч протовпиться, як п'яниця, по кімнаті, по стінах шастає. І мовчить, і мовчить. Домовий так ходив би. Мовчав би. За вікном гуркотять літаки, ніби відьми — на шабаш. Понад дахами, понад затихлими, понад притахлим Києвом — гуркотять. Емігрантом. Їй-богу. Ліжко. І на ковдрі — од вікон — ґрати. І подушка моя скуйовджена, і скуйовджена голова. Що ви ловите, телевізорні Збожеволілі
Hide player controls
Hide resume playing