Взято з концерту театру “Не журись“ 1990р.в Австралії. “ Український лев“ на сл. В.Симоненка. 1. Бубнявіють думки, проростають словами, Їх пагіння бринить у завихренні днів - Цілий тиждень живу і ходжу між левами, | Недаремно ж і місто взивається - Львів. |(2) 2. Є міста - ренеґати, є просто байстрята, Є леви, що мурликають, наче коти, Божевільно байдуже облизують ґрати, | Ще й пишаються з власної сліпоти. |(2) 3. Але думать про них я сьогодні н
Hide player controls
Hide resume playing