Guest
32 роки відновлення Незалежності. 10-й рік російського вторгнення, чергової війни росії проти нашої суверенної і незалежної держави. 1.5 роки після початку широкомасштабного вторгнення. Ця війна назавжди увійде в історію світу як війна за незалежність України. І кожен з нас до болю знає, як дорого коштує наша свобода. Лише цього тижня — Роботино, Курдюмівка, де учора ми втратили нашого побратима «Сокола». Кожен день Україна платить високу ціну. Точно знаємо: ми закарбували своє місце на карті. Ми ідемо до військової Перемоги, але до неї ще багато крові, багато поту, багато сліз. Але в нас немає жодного сумніву — ми здолаємо ворога. І станеться це завдяки мужності єдиного об’єднаного українського народу, сили і міці наших ЗСУ, допомоги партнерів. Завдяки національній ідентичності й мові. Задяки духу і духовності. Завдяки нашій вірі. У це вірив Левко Лук’яненко навіть тоді, коли був у набагато гіршому становищі. Коли у цей день зустрічав свій День народження в камері смертників, приречений на страту. Але не було жодної хвилини, коли б він сумнівався. У це вірив В’ячеслав Чорновіл та інші батьки-засновники новітньої держави. Про них маємо сьогодні згадати. Будучи в безнадійній меншості, вони жодної хвилини не мали сумніву в нашій перемозі. Тому ця ідея — непоборна. Для нас критично важливі віра та впевненість. Віра є — з такими людьми, як українці. І не може не бути. А для впевненості нам потрібен план — чіткий план. І цей план — членство України в Європейському Союзі. І членство України в НАТО. І запорукою цього є присутність тут, у Верховній Раді, наших друзів. Шкода, що немає уряду — це перший День Незалежності, коли уряд не присутній в залі Верховної Ради. Але я впевнений в тому, що наше головне свято ми відсвяткуємо. Ми переможемо. Ми будемо членами ЄС і НАТО! Слава Україні!
