У темряві ночі кружляють виром думки. І серце від чогось заходиться тихо сльозами. Сліди на папері від змахів моєї руки, Ніколи тобою не бачені, зву я віршами. Бринить за вікном хижий вітер, гойдає кришталь Замерзлих гілок, зльодянілих на зимнім морозі. Дивлюсь у минуле і знаю: нічого не жаль. Та очі мої застилають непрошені сльози. Багато пройшло, відтекло, промайнуло годин, Відколи з тобою ми маємо різні дороги. Але відчуваю і досі, що ти лиш один В мені викликаєш і радість, і біль, і тривогу. ...
Hide player controls
Hide resume playing