Коли для тебе завмира час

«Время быстро идет, мнет морды его ступня….» Озирнись, хто стоїть позаду? Невже це ти? Невже ти таке робила? Вже рік пройшов, а все згадуєш ніби то вчора. Який швидкоплинний час, як соромно за все що зроблено, сказано. Страшно. Страшно, що вже завтра будеш сидіти з онуками, а тобі лише 20. А тобі не страшно, що можеш не встигнути найголовнішого? Час дуже жорстока особа. Бережи його, і можливо він дасть тобі ще крапельку… Неможливо уявити, яка кількість історій життя розгортається кожного дня у різних куточках світу. Але всі вони відбуваються саме у цей момент, саме цієї хвилини. У центрі уваги постає дві історії. Ось у тихій провінції хлопець тільки знайомиться з дівчиною на вулиці, а у голосній столиці мати споглядає за маленькою донькою…. Але час плине. Хлопець с дівчиною розвивають свої стосунки, у яких переживають всеможливі зльоти і падіння. Дочка зростає, а мати невтомно доглядає за нею, не взираючи на те, що з часом, ії вже не маленька крихітка віддаляється. Згодом, вони всі зрозуміють, що їх ж