Guest
Кожен відчуває себе щасливим, коли лежить у волошковому полі і розглядає грайливі химери у безкінечності небесної блакиті. Красиві хмаринки завжди приймають форму дивних створінь, які привертають увагу людей своєю неповторністю. Комусь ввижаються динозаври, комусь – милі кошенята. Хлопчик Сергійко теж кожного дня дивився на хмари і шукав відповіді на свої прості запитання, звідки ж вони беруться, ті хмари. Одного разу він пішов у гості до своєї бабусі. Вона була дуже рада бачити свого онука, тому одразу почала готувати йому найсмачніше на землі печиво, звісно, розпитуючи його про справи у школі та вдома. Сергійко не міг довго чекати, тому одразу почав ставити купу питань наймудрішій, як йому це здавалося, людині на землі, своїй бабусі. Невдовзі печиво було готове, і коли Сергійко побачив, що воно різних кумедних форм, одразу згадав про хмаринки і спитав у бабусі, звідки ж вони беруться і чому такі дивні. Бабуся не поспішаючи приготувала чай з запахом м’яти та чебрецю, вмостилася біля онука і почала св
