Guest
Творчість Михайла Коцюбинського неодноразово надихала кінематографістів. Так сталося і з режисером Леонідом Осикою. Ще будучи студентом, він якось прочитав новелу «Подарунок на іменини» і воно його надзвичайно вразило. Але для повного метру сюжету цього твору було б замало. Тож, через багато років редисер знову звернувся до творчості Коцюбинського і одному художньому фільмі екранізував новели «Подарунок на іменини», «В дорозі» та «Persona grata», які кінематографічно поєдналися подарувавши глядачеві глибоку українську драму «Подарунок на іменини». Фільм знімали у 1990 році на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. А вийшов на екрани він у 1991 році. Молода революціонерка зробила теракт. На неї чекає смертельний вирок. Поліційний наглядач своєму синові на 11день народження дарує екзотичний подарунок — страту ув'язненої, а вирок виконуватиме хрещений хлопця Яким… Події оповідань засновані на реальних подіях, а герої мали прототипів — дія відбувалася у 1906 році в місті Чернігів, автор особисто знав жандарма, і добре знав ката, який жив в будинку навпроти садиби Коцюбинських. Знімальна група: Сценарій та постановка: Леонід Осика Оператор-постановник та оператор комбінованих зйомок: Валерій Башкатов Художник-постановник: Віталій Шавель Композитор: Володимир Губа У ролях: Лесь Сердюк — Зайчик Карпо Петрович, поліційний наглядач Валентина Ільяшенко — Сусанна, дружина. Мишко Дементьєв — Доря, його 11-літній син Борислав Брондуков — Яким, хрещений Дорі, кат Дмитро Миргородський — генерал-губернатор Світлана Князєва — Ольга, революціонерка Ніна Ільїна — Марія, дружина Івана Олександр Ігнатуша — Іван, колишній підпільник Георгій Дрозд — Каленик, тюремник Микола Олійник — Семен, візник Володимир Костюк — Іван, тюремник Зйомки велися в жовтні 1990 року, в основному в місті Кам'янець-Подільський, епізод страти — в Кам'янець-Подільській фортеці. Ряд сцен зняті в Києві: біля музею Стефаника — епізод підготовки до замаху, на території Києво-Печерської лаври — сцена замаху на генерал-губернатора. Епізоди в тюрмі — в Київській фортеці, а сцени в камері — в музеї «Косий капонір».
