Слова: Ліна Костенко Музика: Леся Тельнюк Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,— від образ, і за життям не пожалів, умерши. А потім розп’яли на полотні, у мармурі, у гіпсі і в граніті. А потім розп’яли його в мені, і розп’яли на цілім білім світі. І тіло з’їли, кров’ю запили. Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку? І продавали образ з-під поли, і не дають умерти чоловіку. Куди піду? Куди тепер піду? Де на землі земля обітована? Казарми в Гефсіманському саду
Hide player controls
Hide resume playing