Guest
А може не так все як мало би Я би запитався у праведних Та докупи скласти обставини зразу Не виходить часто і стали ми враз Такими лінивими, всюди втома, нам уже думати влом Ховаємось за надуманим склом Замерзло те, шо було теплом давно Нам кажуть, як буде правильно Ми хаваєм вдаване правило Без зайвих питань його травимо Навіть дане устами диявола Хто ми тоді? Говоримо тільки Хто, як не ми, пустить доводи в дію Хто посеред чорних дір поселить у голови промінь надії А ти продовжуй вірити в терористів І може руки будуть у тебе чисті Хоч бомжем станеш і тебе як листя З гівном замішають і насмерть відпиздять Всміхнися! Ти не один Поки ти людина, доти безупинно служитимеш Тим, хто завжди невинний, кому всі новини Відомі до того, як ти в них палитимеш Ні, це не паранойя Я не пишу, ця книга пишеться сама собою Поки революції минають під гітарні бої В яку ціну здаватимуть і нас з тобою, а? Гасло бою як кошерний анекдот Нам давайте сою, нам би жерти, а не в доти Нам би кока-колу, нам до жопи школу Нам би для уколу т
