Василь Стус Я знаю

“Я знаю“ Я знаю – ми будем іще не раз бродити з тобою, слухати ліс притихлий, старих і мудрих сорок, вирізняти гудки азотнотукового заводу, чути постріли на мовчазному полігоні, і, лячна, наслухатиме нас земля. Розгублена між роботою і дозвіллям – вечірньою школою, чергами, перукарнею, дощовою погодою і театром, комсомольськими зборами, подругами з гуртожитку, ти прийдеш до мене самотня, настрашена і чужа, розграбована на всі свої сто шістдесят сантиметрів зросту. І разом з тобою ми заходимося визбируват