Guest
Стоїть гора високая, Попід горою гай, гай... Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай! Під гаєм в’ється річечка, Як скло, вода блищить, Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега у затишку Прив’язані човни, Там три верби схилилися, Мов журяться вони. Що пройде красне літечко, Повіють холода, Осиплеться з них листячко І понесе вода. Журюся й я над річкою... Біжить вона, шумить, А в мене бідне серденько І мліє, і болить. Ой річенько, голубонько! Як хвилечки твої, Пробігли дні щасливії І радощі мої! До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна, А молодість не вернеться, Не вернеться вона!.. Стоїть гора високая, Зелений гай шумить, Пташки співають голосно, І річенька блищить... Як хороше, як весело На білім світі жить!.. Чого ж у мене серденько І мліє, і болить? Болить воно та журиться, Що вернеться весна, А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Примітки: Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі. Джерела:
