Guest
Окрім своїх текстів, розпочинаю записувати пісні на слова поетів Розстріляного Відродження. Це тема, яка мені болить. Це злочини глобального масштабу. Коли вбивається прекрасне й світле - залишається потворне й темне. Першим став вірш Лідії Могилянської, розстріляної у червні 1937 року радянським НКВС. Їй було лише 37, з яких майже 10 років – відбуті у таборах на Соловках. Вірш присвячений Маркові Вороному, поетові, розстріляному всього на декілька місяців пізніше… І хоч людина смертна, правда й ідея – ні.
