Я буду! Я знаю! Сьогодні так треба! Пробач мені, люба, і, доню, пробач, На поклик сумління, за волею неба Рушаю на справу, бо кличе трубач. Волає на сполох сурма́ невблаганна, Вкарбовує в серце загострений звук, Скликає тривожно, неначе востаннє, І в жилах пульсує напружений стук. Не можна чекати. Сьогодні і зараз, Стривожені ноти летять до небес, Так випало часом, так доля вже склалась, У кожного Богом призначений хрест.
Hide player controls
Hide resume playing