Якось то йдучи уночі - Тарас Шевченко (Чита: Валерій Івченко)

#shevchenko #tarasshevchenko #тарасшевченко #шевченко #kobzar #кобзар [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 367; 755-756.] Якось-то йдучи уночі Понад Невою... та йдучи Міркую сам-таки з собою: — Якби то, — думаю, — якби Не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! Була б сестра! і був би брат! А то... нема тепер нічого... Ні Бога навіть, ні півбога. Псарі з псарятами царять, А ми, дотепні доїзжачі, Хортів годуємо та плачем. Отак-то я собі вночі, Понад Невою ідучи, Гарненько думав. І не бачу, Що з того боку, мов із ями, Очима лупа кошеня. А то два ліхтаря горять Коло апостольської брами. Я схаменувся, осінивсь Святим хрестом і тричі плюнув Та й знову думать заходивсь Про те ж таки, що й перше думав.