[Intro] Скільки думок, скільки непрошених Скільки зерна та й не пророщено [Verse 1] Скільки думок, скільки непрошених Скільки зерна та й не пророщено Скільки машин назавжди зламаних Скільки людей на моїй пам'яті Я обираю собі вбрання Ти з нею бачишся востаннє [Chorus] Ти не впізнаєш мене В мене кольорові сни тепер А в очах глибина від блакитних озер Ти не впізнаєш мене Кров немов гаряче золото А тепер прощавай, нас не бачить ніхто [Bridge] Люди встають і одягаються Люди назад не повертаються [Chorus] Ти не впізнаєш мене В мене кольорові сни тепер А в очах глибина від блакитних озер Ти не впізнаєш мене Кров немов гаряче золото А тепер прощавай, нас не бачить ніхто З холодними долонями ти А я жива Жива і не залізна Цій душі в твоїх долонях тісно
Hide player controls
Hide resume playing