Guest
Близько тисячі людей прийшли попрощатись на Майдан Незалежності з молодшим сержантом 17-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 49-тирічним львів'янином Дмитром Годзенком з позивним “Годзила“. Легендарний Годзила загинув 31 березня о 6 ранку у селищі Зайцеве на Донеччині. Міна бойовиків залетіла у будинок, де перебували бійці. Наступного дня 17-й батальйон мали вивести звідти через підписання президентом наказу про демобілізацію. Прощання розпочалось о 12 годині. До головної площі країни прибули два автобуси почесної варти Міноборони. Вартові влаштували так званий коридор до стели, куди під супровід військового оркестру доставили труну. Були присутні близькі родичі, друзі, волонтери, побратими загиблого бійця, а також багато небайдужих людей. Висловити співчуття прийшли народні депутати - Сергій Власенко, Михайло Гаврилюк, Єгор Соболєв, екс-депутат та політв'язень Степан Хмара. Люди зносили квіти. Багато з них не стримували сліз. Прощання вже традиційно відбувалось під композицію “Гей, пливе кача по тисині“, яка стала неофіційним гімном проводжання загиблих героїв в останній шлях. У натовпі декілька разів вигукували: “Герою і вірному синові України Дмитру Годзенку - Слава! Слава! Слава!“ “Будьте прокляті ті, хто кинув цю міну. Ви та всі ваші діти“, - голосила 80-тирічна мати Годзенка. Біля стели також зібрались побратими Годзенка - ЗСУ, Нацгвардія, батальйони “Луганськ“, “Миротворець“, “Донбас“ тощо. “Я обіцяв тобі цей шеврон. Ти мою групу витягнув, прикрив собою, вона б загинула. Обіцяв, що зустрінемось“, - знявши шеврон та поклавши в труну, сказав побратим бійця. Після прощання та загальної молитви траурна процесія рушила до Лук'янівського військового цвинтаря, де Дмитра Годзенка і поховали. Відео: Ельдар Сарахман, Ксенія Пантелєєва/
