За тисячі років так і не навчились жити, Ще кілька кроків – і будемо на краю. Війною лиш вміємо землі ділити, Кожне покоління загартоване в бою. Самі надали право собі всім тут керувати, Своє існування прирівняли до Богів. Вирішувати звикли, хто приречений до страти, – На цій землі виконуємо функцію катів. Не чекай від людей правди: Відійшла вона без вороття. Не питай у них поради, Не шукай до себе співчуття. За тисячі років так і не навчились жити, На могилах інших будуємо міста. На цій планеті ми живем усі як паразити І вірим у спасіння, бо чекаємо Христа. Серед земних істот людині місце бути з краю, Бо перші будемо при біді тікати з корабля, Якщо не навчимось контролювати нашу зграю, Не довго ще терпіти буде матінка Земля.
Hide player controls
Hide resume playing