Релігія завжди займала особливе місце в історії людства. Тому боротьба за владу над нею розгорається не жартівлива. Драматичний етюд «На полі крові» Леся Українка написала 1909 році. У той період у буржуазних російській, польській, українській та інших літературах були спроби оспівати, реабілітувати зрадників революції, більше того, зробити їх знаменням часу, зразком для наслідування. Тож письменники-декаденти вдаються до спроб по-новому витлумачити вікові образи літератури, надати негативним образам позитивного, суперечного традиційному трактуванню. З’являються нові спроби витлумачити образи Ме-фістофеля, Юди. Останній починає все більше привертати увагу письменників, схильних розвінчувати засади, на яких грунтувалися гуманні ідеали визвольної боротьби. Не була вийнятком і поетеса Леся Українка, яка ніколи не відмовлялась від поєдинку з своїми противниками в царині розкриття психологічних імпульсів зради. Цьому основному завданню поетеса підпорядкувала ідеї, композицію свого твору, рішуче відкинувши все, що
Hide player controls
Hide resume playing