Коли діти приходять у світ, В небесах посміхаються зорі, І у душах світлішає від Неземної краплинки любові. А коли народилось Дитя — Спадкоємець святого престолу — На землі, скільки буде життя, Воно буде багате любов’ю. Почалася епоха нова: Всепрощення, добра, благодаті. — Слава Богу! — лунають слова. — Слава в вишніх! — нумо співати. Загорілися вогники мрій, Прочинилися двері спасіння. Я — Господь, Визволитель Я твій! Я є правда, життя, воскресіння! Я Месія, Якого давно Із молитвою людство чекає. Я є віра, надія, любов, Посланець із небесного краю. Я до ніг всього людства кладу Своє серце божественне радо, Я на хрест добровільно іду, Щоби страх перед смертю здолати. Я збираю до Себе овець, Що блукають в гріхах манівцями. Я є лікар розбитих сердець, Скільки будете жити, Я з вами. З нами Бог! Від Різдва й дотепер, Ми не сироти, ми не самотні. Як би час не хотів, він не стер Перший прихід на землю Господній. Ми святкуємо свято життя, Ми співаємо Богу осанну. Наші мрії у небо летять — Божий Син первородний із нами. Ми — Христові, відроджений дух Має спільність із Богом Всевишнім. Він найкращий у світі наш друг, Він нікого із нас не залишить. Божий Син народився для нас! Як же можна віддячити Богу? Треба кожному зараз, в цей час, На Різдво народитись для Нього. Автор віршу: Лариса Козинюк
Hide player controls
Hide resume playing