Guest
Похідна махновська пісня, яка швидко поширилась і стала народною. Слова: Іван Негребицький, сільський вчитель із Полтавщини, махновець. Історія виникнення пісні у кінці наступного відео: Виконання: Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. І. Майбороди. Козаки на картинах польського художника Юзефа Брандта. Розпрягайте, хлопці, коні Та лягайте спочивать, А я піду в сад зелений, В сад криниченьку копать. Копав, копав криниченьку У вишневому саду... Чи не вийде дівчинонька Рано-вранці по воду? Вийшла, вийшла дівчинонька В сад вишневий воду брать, А за нею козаченько Веде коня напувать. Просив, просив відеречка, Вона йому не дала, Дарив, дарив їй колечко, Вона його не взяла. “Знаю, знаю, дівчинонько, Чим я тебе розгнівив: Що я вчора ізвечора Із другою говорив.* Вона ростом невеличка, Ще й літами молода, Руса коса до пояса, В косі стрічка голуба“. Останні два рядки усіх куплетів повторюються двічі.
